-
1 обробляти поверхню
обраба́тывать пове́рхностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > обробляти поверхню
-
2 обробляти
= обробити1) to work up, to treat; ( сировину) to manufactureобробляти начорно — to rough-machine, to prefinish, to rough down
2) ( землю) to cultivate, to till, to farm -
3 surface
1. n1) поверхняsmooth surface — гладка (рівна) поверхня
2) геол. земна поверхня3) зовнішністьon the surface — зовні, із зовнішнього боку
4) тех. площинаsurface car — амер. трамвайний вагон (на відміну від вагонів надземної та підземної залізниці)
surface impressions — зовнішні (поверхові) враження
surface speed — мор. надводна швидкість ходу
2. v1) обробляти поверхню; обтісувати; приганяти, припасовувати2) випливати на поверхню (про підводний човен)* * *I n1) поверхня; гeoл. земна поверхня2) зовнішністьon the surface — зовні /із зовнішньої сторони
3) тex. поверхняII vbearing surface — несуча /опорна/ поверхня
1) cпeц. обробляти поверхню; приганяти, підганяти2) спливати ( про підводний човен); змусити спливти ( підводний човен)3) виринути, раптово з'явитися ( про людину); виявити своє існування; стати явним, відомим -
4 dab
1. n1) легкий удар; стусан, штурхан2) удар клювом, клювок3) дотик4) жив. мазок5) крапелька (чогось)6) розм. знавець, мастак7) зоол. камбала-лиманда2. v1) ударяти, стукати; тикати; штурхати2) клювати (про птахів)3) цілитися (в — at)4) торкатися; прикладати (щось м'яке)5) намазувати; покривати (фарбою тощо)6) обробляти поверхню (каменя)1) тех. позначати (помічати) кернером* * *I [dʒb] n1) легкий удар; клювок2) легкий дотик, торкання3) мазок4) м`яка, сира або брудна грудка5) крихта; небагато, трохиII [dʒb] v1) ударяти, тикати, штурхати, стукати; клювати ( про птахів); (at) цілитися; замахуватися2) злегка торкатися; прикладати ( м'яке або мокре)3) намазувати; покривати (фарбою, штукатуркою); наносити легкі мазки (щіточкою, пензликом)5) обробляти поверхню ( каменю)6) тex. відмічати кернеромIII [dʒb] nзнавець, докаIV [dʒb] n; зоол. -
5 поверхня
жповерхня нагріву тех. — heating surface
дзеркальна поверхня — smooth/unruffled surface
зовнішня поверхня — outer surface, outside, exterior
несуча поверхня ав. — plane
нижня поверхня — lower surface; ( листя) underside; архіт. soffit, dropped ceiling
робоча поверхня — work surface, effective area, worktop
поверхня ковзання — sliding surface, slide face
поверхня під обробку буд. — background
-
6 травити
I1) спец. ( обробляти поверхню розчином кислот) to etch; to stain2) мор. (попускати, пропускати) to surgeII( перетравлювати) to digest -
7 dab
I [dʒb] n1) легкий удар; клювок2) легкий дотик, торкання3) мазок4) м`яка, сира або брудна грудка5) крихта; небагато, трохиII [dʒb] v1) ударяти, тикати, штурхати, стукати; клювати ( про птахів); (at) цілитися; замахуватися2) злегка торкатися; прикладати ( м'яке або мокре)3) намазувати; покривати (фарбою, штукатуркою); наносити легкі мазки (щіточкою, пензликом)5) обробляти поверхню ( каменю)6) тex. відмічати кернеромIII [dʒb] nзнавець, докаIV [dʒb] n; зоол. -
8 surface
I n1) поверхня; гeoл. земна поверхня2) зовнішністьon the surface — зовні /із зовнішньої сторони
3) тex. поверхняII vbearing surface — несуча /опорна/ поверхня
1) cпeц. обробляти поверхню; приганяти, підганяти2) спливати ( про підводний човен); змусити спливти ( підводний човен)3) виринути, раптово з'явитися ( про людину); виявити своє існування; стати явним, відомим
См. также в других словарях:
полірувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Технологічно обробляти поверхню чого небудь, надаючи їй надзвичайного блиску. || під що. Обробляти поверхню чого небудь із метою надати їй вигляду якого небудь природного матеріалу. Полірувати під дуб … Український тлумачний словник
обпилювати — 1 дієслово недоконаного виду обробляти порошком або рідиною обпилювати 2 дієслово недоконаного виду обробляти поверхню чогось пилкою, обрізувати … Орфографічний словник української мови
шліфувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Обробляти поверхню металу, дерева, скла і т. ін. абразивними матеріалами. || Начищати що небудь, наводити глянець на якусь поверхню, робити її чистою, блискучою. 2) перен. Удосконалювати, поліпшувати що небудь. ||… … Український тлумачний словник
змазувати — ую, уєш, недок., зма/зати, зма/жу, зма/жеш, док., перех. 1) Покривати шаром чого небудь жирного чи густого. || Заливати, обробляти поверхню чим небудь рідким. 2) Розмазувати, стирати що небудь (зазвичай фарбу, чорнило). || розм. Робити що небудь… … Український тлумачний словник
змащувати — ую, уєш, недок., змасти/ти, змащу/, зма/стиш, док., перех., чим і без додатка. 1) Змазувати, покривати шаром чого небудь жирного чи густого. || Заливати, обробляти поверхню чим небудь рідким. 2) Класти на хліб, у страву масло, олію тощо … Український тлумачний словник
моделювати — ю/ю, ю/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Створювати модель чого небудь. || Бути моделлю чого небудь. 2) Досліджувати (дослідити) що небудь (які небудь об єкти, системи, явища, процеси) через побудову і вивчення їх моделей. 3) У скульптурі –… … Український тлумачний словник
обпилювати — I юю, юєш, недок., обпили/ти, пилю/, пили/ш, док., перех. 1) спец.Посипати отруйним порошком зерно, рослини, ґрунт, водоймища і т. ін. для знищення шкідників і збудників хвороб. 2) рідко, бот. Те саме, що запилювати II. II юю, юєш, недок.,… … Український тлумачний словник
різати — рі/жу, рі/жеш, недок. 1) перех. Чим небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. || Ранити людину, частини її тіла (про щось гостре або чимсь гострим). || розм. Зрізувати, відрізати що… … Український тлумачний словник
різьбити — блю/, би/ш; мн. різьбля/ть; недок., перех. і без додатка. 1) Наносити малюнок, візерунок різцем на який небудь твердий матеріал; прикрашати щось різьбленням. 2) Вирізуючи, ріжучи, створювати скульптурне зображення з якого небудь, перев. твердого … Український тлумачний словник
травити — I травлю/, тра/виш, недок., перех., спец. Обробляти поверхню металу, скла тощо розчином кислот або іншими спеціальними сполуками. || Витравлювати (у 4 знач.). II травлю/, тра/виш, недок., перех. Засвоювати в процесі травлення; перетравлювати. III … Український тлумачний словник
травити — 1 дієслово недоконаного виду обробляти поверхню розчином кислот травити 2 дієслово недоконаного виду засвоювати впроцесі травлення; перетравлювати травити 3 дієслово недоконаного виду потроху відпускати канат або снасть … Орфографічний словник української мови
